Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 22 КількістьЗа місяць : 1106 статей : 1008 |
Сільськогосподарські бібліотеки
Сільськогосподарські бібліотеки – мережа спеціальних бібліотек, об'єднаних за ознакою галузевої приналежності до аграрної сфери, що функціонують як самостійні структурні утворення науково-дослідних установ (інститутів, дослідних станцій) та закладів аграрної освіти різних рівнів. Головним координаційним, науково-дослідним, бібліотечно-інформаційним і методичним центром мережі є Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України (ННСГБ НААН), яка через головні бібліотеки територіальних об’єднань (ТО, утворені в межах окремих областей України) сільськогосподарських бібліотек організовує і спрямовує їхню діяльність на виконання спільних завдань. Місія С. б. полягає у бібліотечно-інформаційному супроводженні наукового забезпечення агропромислового виробництва, формуванні галузевого інформаційного ресурсу як складової інформаційного простору, орієнтованого на задоволення професійних потреб і запитів користувачів, опрацювання і зберігання інформаційних ресурсів, репрезентацію профільних знань. Користувачами С. б. є посадові особи органів державної влади і місцевого самоврядування, науковці, аспіранти, докторанти, сільськогосподарські виробники різних форм власності, викладачі, студенти, широка громадськість, зацікавлена питаннями ведення сільського господарства, а також фахівці спеціальних та публічних бібліотек тощо. Перші С. б. на теренах України виникли на рубежі 19–20 ст. Відомо про існування книгозбірні Харківської губернської земської управи ( заснована у лютому 1899 р.), бібліотек численних товариств аграрного профілю. Таких товариств на території України у 1911 р. налічувалось за одними даними – 444, за іншими – 553. Серед них – велика наукова книгозбірня Товариства сільського господарства Південної Росії (заснованого 1827 р. в Одесі), книжкові зібрання Департаменту сільськогосподарської економії, статистики та кооперації Південноросійського товариства сільського господарства та сільської промисловості (1897), Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1900), Київського агрономічного товариства (1909), Київського товариства сільського господарства та сільської промисловості (1898), Київського губернського земства (1903) тощо. На ці організаційно не пов’язані між собою бібліотеки покладались завдання просвітництва в галузі агрокультури, формування фондів з питань застосування науково-технічних новацій, популяризація прибуткових сільськогосподарських культур і високопродуктивних порід худоби, передових агротехнічних заходів у поміщицькому та селянському господарствах тощо. Фонди деяких із цих спеціальних книгозбірень після 1917 р., з ліквідацією товариств, опинились у бібліотеці Сільськогосподарського вченого (наукового) комітету України (СГВКУ), яка стала попередницею сучасної ННСГБ НААН. Для Західної України, що перебувала у складі Австро-Угорської імперії, характерним було виникнення невеличких бібліотек при різних садівничих, рільничих, кооперативних та інших осередках початкової професійної освіти за активної участі товариств «Просвіта», «Сільський господар», Ревізійного союзу українських кооперативів тощо. За часів Української революції 1917–1921 рр. у процесі реалізації організаційних заходів, пов’язаних із намаганнями планомірного розвитку сільськогосподарської науки і виробництва в Україні, виникла необхідність у створенні єдиного бібліотечно-бібліографічного й методичного центру, який би одночасно із бібліотечним обслуговуванням провадив також координаційну та методичну роботу в мережі С. б. науково-дослідних і навчальних закладів. Після заснування у 1918 р. СГВКУ при головному аграрному відомстві, що розглядало комітет як модель організації галузевої академічної науки в Україні, його бібліотека наказом Міністра земельних справ В. Леонтовича від 1 листопада 1918 р. за № 162 функціонувала у структурі комітету як центральна книгозбірня для створюваної мережі С. б. дослідницьких і навчальних закладів аграрного профілю. Згідно з постановою РНК УСРР і ЦК КП(б)У «Про стан і завдання науково-дослідної роботи в сільському господарстві» (1935) керівництво мережею всіх С. б. покладалося на Центральну наукову сільськогосподарську бібліотеку Наркомзему УРСР (нині – ННСГБ НААН). У 1963 р. на Всесоюзній нараді-семінарі працівників сільськогосподарських бібліотек науково-дослідних установ було прийнято «Положення про науково-дослідницькі бібліотеки», в якому наголошувалося на необхідності посилення методичної роботи в мережі С. б. та її координації, здійснення заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. З цією метою у Центральній науковій сільськогосподарській бібліотеці Міністерства сільського господарства УРСР (нині – ННСГБ НААН) 1965 р. був створений науково-методичний відділ й розроблене та затверджене 30 липня 1965 р. директором бібліотеки Р. Целінським «Положення про науково-методичний відділ». У документі зазначалося, що діяльність відділу спрямовується на здійснення координаційної функції, вивчення, узагальнення, упровадження у практику мережі С. б. передового бібліотечного досвіду. Щороку здійснювалося понад 20 виїздів до бібліотек мережі з метою надання їм методичної та практичної допомоги, було розроблено низку методичних матеріалів: «Бібліотека технікуму і її діяльність», «Організація алфавітного каталогу», «Наочна пропаганда літератури», спеціальний бюлетень «З досвіду роботи бібліотек системи МСГ УРСР» та ін. Великого значення надавалося підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників мережі: організації семінарів, стажувань, консультаційної діяльності. На основі даних, одержаних від бібліотек мережі МСГ УРСР, була створена «Картосхема» С. б. У цей період в мережі на чолі з ЦНСГБ налічувалося 283 бібліотеки вітчизняних сільськогосподарських установ, у т. ч.: 21 науково-дослідних інститутів, 68 дослідних станцій, 17 вишів, 137 технікумів, 25 агрохімлабораторій та 15 бібліотек інших систем і відомств. У своїй діяльності ЦНСГБ керувалася рішеннями з питань сільського господарства радянських органів влади, вказівками МСГ СРСР і УРСР, а також методичними рекомендаціями ЦНСГБ ВАСГНІЛ, Державної бібліотеки СРСР імені Леніна, координуючи свою роботу з Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), республіканськими сільськогосподарськими бібліотеками союзних республік. Так, 1968 р. спільно з відділом інформації і пропаганди Міністерства сільського господарства УРСР, ХДІК (нині – Харківська державна академія культури), ЦНСГБ ВАСГНІЛ (Москва) проведено Перший республіканський семінар для бібліотек науково-дослідних установ аграрного профілю. У подальшому щорічно проводилось до 5-ти бібліотечних заходів (республіканських, зональних, міжрайонних) для працівників мережі С. б., із запрошенням до участі фахівців з інших республік та зарубіжних країн з метою спільного обговорення актуальних проблем удосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення аграрної галузі та вироблення конструктивних рішень щодо їх розв’язання. У 1970–1980-х рр. помітно активізувалася співпраця та координація у проведенні спільних заходів із республіканськими бібліотеками інших відомств, вишами культури України, Росії, інших союзних республік. Широкий комплекс заходів щодо поліпшення діяльності мережі С. б. було розроблено на виконання Постанови ЦК КПРС «Про підвищення ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі» (травень 1974 р.) та наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 24 вересня 1974 р. № 384 «Про підвищення ролі сільськогосподарських бібліотек». Організаційно-методичним центром мережі С. б. науково-дослідних інститутів, дослідних станцій, вишів і сільськогосподарських технікумів України і Молдови стала ЦНСГБ ПВ ВАСГНІЛ (нині – ННСГБ НААН). З 1977 р. під її керівництвом в Україні почали створюватись міжвідомчі об’єднання С. б. У 1981 р. на базі ЦНСГБ ПВ ВАСГНІЛ спільно з ЦНСГБ ВАСГНІЛ, галузевими республіканськими бібліотеками Білорусі, Казахстану, Азербайджану проведено Всесоюзну нараду працівників сільськогосподарських бібліотек, основним завданням якої була координація інформаційно-бібліографічної діяльності в аграрній сфері, а наступного року спільно з ДРБ УРСР ім. КПРС, ХДІК і КДІК імені О. Є. Корнійчука (нині – Київський національний університет культури і мистецтв) – нараду-семінар «Удосконалення бібліотечного обслуговування вчених та спеціалістів сільського господарства в умовах централізації». Подібні заходи відбуваються і донині. Їхня тематика різноманітна: «Інновації в науковій сільськогосподарській бібліотеці: результативність та перспективи в період інформаційної глобалізації», «Інтегрований галузевий інформаційний ресурс: стан, проблеми, перспективи створення та забезпечення доступу», «Електронні інтегровані науково-інформаційні ресурси та їх використання для задоволення потреб користувачів у галузевій інформації» та ін. З метою поширення передового бібліотечного досвіду та бібліотечних інновацій були підготовлені збірники: «Робота сільськогосподарських бібліотек України і Молдавії», «Впровадження НОП в роботу сільськогосподарських бібліотек, «День науки в сільськогосподарській бібліотеці: передовий досвід» та ін. Завдяки цьому вдалося пожвавити роботу багатьох С. б., наблизити їх діяльність до потреб агропромислового виробництва, насамперед у просуванні новітніх технологій. З проголошенням незалежності України визріло усвідомлення потреби в удосконаленні наявної мережі С. б. Склалася ситуація, коли в окремих регіонах бібліотеки зі спільним профілем і функціями у своїй діяльності не мали зв’язку між собою, погіршилось їх комплектування новими документами, що негативно впливало на інформаційно-бібліотечне обслуговування фахівців-аграрників. Задля подолання відомчого розмежування, удосконалення науково-методичної діяльності та об’єднання інформаційно-бібліотечних галузевих ресурсів, ефективної взаємодії книгозбірень відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та НААН від 1 липня 2002 р. № 178/45 в розрізі кожного окремого регіону країни були утворені ТО галузевих бібліотек на чолі з Головними бібліотеками (ГБ), які координують роботу С. б. на місцях. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 р. № 1697 методичне керівництво цією роботою покладено на ННСГБ НААН, яка водночас є Головною бібліотекою Київського обласного ТО. Були погоджені Міністерством аграрної політики України та НААН України й затверджені ННСГБ НААН «Положення про науково-методичну діяльність ЦНСГБ УААН», «Положення про об’єднання сільськогосподарських бібліотек областей України» та визначені Головні бібліотеки об’єднань сільськогосподарських бібліотек АР Крим та областей України. Статус ГБ ТО С. б. отримали для Вінницької області – бібліотека Вінницького національного аграрного університету; Волинської – бібліотека Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН; Дніпропетровської – бібліотека Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету; Донецької – бібліотека Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААН; Житомирської – бібліотека Житомирського національного агроекологічного університету; Закарпатської – бібліотека Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН; Запорізької – бібліотека Таврійського державного агротехнологічного університету; Івано-Франківської – бібліотека Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН; Кіровоградської – бібліотека Інституту сільського господарства Степу НААН, Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції; Луганської – бібліотека Луганського національного аграрного університету; Львівської – бібліотека Львівського національного аграрного університету; Миколаївської – бібліотека Миколаївського національного аграрного університету; Одеської – бібліотека Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН; Полтавської – бібліотека Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавилова Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН; Рівненської – бібліотека Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН; Сумської – бібліотека Сумського національного аграрного університету; Тернопільської – бібліотека Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН; Харківської – бібліотека Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва; Херсонської – бібліотека Херсонського державного аграрного університету; Хмельницької – бібліотека Подільського державного аграрно-технічного університету; Черкаської – бібліотека Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН»; Чернівецької – бібліотека Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН та ін. Як і раніше, пріоритетним напрямом удосконалення їх роботи залишається вивчення, узагальнення та впровадження кращого бібліотечного досвіду. Діяльність ТО С. б. регулюється низкою нормативно-правових актів, погоджених Міністерством аграрної політики та продовольства України й затверджених рішенням вченої ради ННСГБ НААН зі змінами й доповненнями (протокол № 8 від 2013 р.): «Типовим положенням про бібліотеку науково-дослідної установи НААН», «Типовим положенням про бібліотеку аграрного вищого навчального закладу І–ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України». Запроваджуваний інноваційний досвід роботи та пріоритетні напрями розвитку С. б. висвітлюються у фаховій пресі, на конференціях, семінарах як в Україні, так і в інших країнах на теренах колишнього СРСР й у «Бюлетені ННСГБ НААН», який виходить систематично 1–2 рази на рік. Згідно із зведеними координаційними планами роботи діяльність ГБ ТО С. б спрямовується на вдосконалення роботи мережі аграрних бібліотек регіону. Зокрема, ГБ ТО С. б Сумської області провадилась робота із пропагування фонду шляхом створення віртуальних виставок та буктрейлерів, що були представлені на сайтах бібліотек та демонструвалися на моніторах у приміщеннях ЗВО; укладання інформаційних списків «Зведені бюлетені нових надходжень до бібліотек Територіального методичного об’єднання сільськогосподарських бібліотек Сумської області», бібліографічного бюлетеня «По сторінках періодичних видань» (видається в електронному (публікується на сайті, в соцмережах) і друкованому вигляді). Крім електронного каталогу (ЕК) створюється «Зведений каталог періодичних видань», які передплачують сільськогосподарські бібліотеки об’єднання. Проводилися наради «Діяльність сільськогосподарських бібліотек Територіального методичного об'єднання у 2017 р.: досягнення та проблеми»; «Робота з фондом: комплектування, збереження, списання» тощо. ГБ ТО С. б Херсонської області формується ЕК корпоративної бібліотечної системи Херсонського територіального об’єднання, який об'єднує ресурси 6-ти бібліотек-учасниць із 10-тьох С. б., що входять до об’єднання; здійснюється випуск «Зведеного бюлетеня нових надходжень до фондів бібліотек об’єднання»; працює «Школа молодого бібліотекаря» та «Школа компетентного бібліотекаря» та ін. Станом на початок 2018 р. мережа С. б. України налічує 208 книгозбірень, серед яких – 41 бібліотека науково-дослідних установ, 49 дослідних станцій і 118 – галузевих освітніх закладів, які в сукупності утворюють бібліотечно-інформаційний потенціал аграрної сфери держави. Від 2014 р. чисельність бібліотек мережі дещо зменшилася за рахунок перебування частини з них в анексованому Криму та на окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Кількість бібліотечних працівників у мережі аграрних бібліотек становить 737 осіб. Дефіцит фінансування, оптимізаційні процеси й структурні реорганізації негативно впливають на стан кадрів, зокрема, спостерігається зменшення кількості посад бібліотечних працівників. Станом на січень 2018 р. сукупний документний фонд бібліотечної системи аграрної сфери становить 18 млн. пр. галузевих вітчизняних та іноземних документів: книжок, журналів і газет 19–21 ст. 32 мовами із 59-ти країн світу. Найбільшими за обсягом є фонди бібліотек науково-дослідних установ: Національного наукового центру (ННЦ) «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» (179 тис. пр.), ННЦ «Інститут землеробства» (139 тис. пр.); дослідних сільськогосподарських станцій – Хмельницької Інституту кормів та сільського господарства Поділля (31 тис. пр.) та Черкаської ННЦ «Інститут землеробства НААН» (24 тис. пр.); закладів освіти: Національного університету біоресурсів і природокористування України (1 029 тис. пр.), Одеського державного аграрного університету (744 тис. пр.), Липковатівського аграрного коледжу (133 тис. пр.), Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаївський агротехнічний коледж» (115 тис. пр.). У фондах С. б. зберігаються колекції гражданського друку, представлені рідкісними примірниками праць видатних учених, наприклад: члена-кореспондента Імператорської академії наук М. Щеглова «Хозяйственная ботаника» в трьох частинах, датована 1825–1828 рр.; наукові праці вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних установ з сільського господарства, звіти сільськогосподарських товариств, сільськогосподарські періодичні видання, такі як: «Труды Вольного экономического общества», «Труды Московского общества сельского хозяйства», «Записки Императорского общества сельского хозяйства южной России», «Сельский хозяин», «Сельское хозяйство и лесоводство», «Хозяин», «Хуторянин», «Южно-русская сельскохозяйственная газета»; прижиттєві видання вченого-аграрія зі світовим ім’ям, засновника російської школи генетичного ґрунтознавства В. Докучаєва, особові колекції та бібліотеки відомих учених, зокрема: І. Дорошка (вченого в галузі ветеринарії), В. Костенка (вченого-історика); І. Пабата (дослідника в галузі степового землеробства), І. Срібного ( вченого в галузі гідротехніки і меліорації); родинні фонди, зокрема О. Довгополої – відомого бібліографознавця, викладача ХДБІ і КДІК та Г. Довгополого, фахівця в галузях овочівництва і картоплярства; фонди рукописів та ін. С. б. провадять роботу з оцифрування документів з метою збереження оригіналів, які перебувають під загрозою непоправного руйнування або пошкодження, надання безперешкодного доступу до копій унікальних матеріалів та подальшого формування колекцій електронних документів. У 2017 р. оцифровано понад 5 тис. пр. (на 54,4% більше порівняно з 2016 р.). У 2016 р. в ННСГБ НААН створено власну лабораторію оцифрування наукових фондів, що стало можливим завдяки гранту від Міжнародного фонду «Монсанто». Дигіталізація документів здійснюється як із фондів власниці лабораторії, так і мережі С. б., що уможливлює активізацію документообміну між бібліотеками, ліквідацію лакун бібліотечних фондів та їх ретроспективного доукомплектування. У С. б. активно використовують комп’ютерні технології, створюють електронні каталоги (ЕК) (станом на 01.01.2018 р. у ЕК внесено 3 587 150 записів. Найбільші за кількістю бібліографічних записів електронні каталоги у бібліотеках ЗВО ІІІ–ІV р.а. — 2 352 551, ЗВО І–ІІ р.а — 563 349, НДУ– 59 078), формують бази даних (загальна кількість становить 522 бази); функціонують веб-сайти або веб-сторінки бібліотек як НДІ так і бібліотек закладів вищої освіти. Успішно функціонують сторінки бібліотек на сайтах Інституту рибного господарства НААН та Інституту тваринництва НААН, де окрім загальної інформації про бібліотеку подані відомості про нові надходження, видання установи та новини бібліотеки. Набули поширення віртуальні виставки, запроваджуються нові форми обслуговування віддалених користувачів. Широкого розповсюдження набули співпраця бібліотек-партнерів на корпоративних засадах, обслуговування користувачів в електронному режимі, використання зарубіжних баз даних. У цілому С. б. достатньо укомплектовані технічними засобами, функціонують декілька автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС): «ІРБІС», УФД / Бібліотека, Бібліограф, АБС «Софія», CDS/ISIS (бібліотека Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва). Найбільш поширеними залишаються АБІС «ІРБІС», якими користуються у – 73 бібліотеках та УФД / Бібліотека у – 5 бібліотечних установах. Головні бібліотеки мережі координують роботу ТО, консультують бібліотекарів і користувачів, провадять стажування на робочих місцях. Традиційно проводяться щорічні міжнародні наукові конференції, робочі наради на базі ННСГБ НААН та бібліотек НДУ й аграрних ЗВО тощо. Діяльність мережі С. б. спрямована на відродження вітчизняної аграрної науки, освіти, техніки та належної репрезентації галузевих наукових досягнень. Цей спільний напрям діяльності С. б. представлений чотирма корпоративними проектами: «Історичний розвиток сільськогосподарської дослідної справи», «Біобібліографія провідних вчених-аграріїв України», «Інформаційно-бібліографічні ресурси агропромисловому виробництву України», «Архівна спадщина для відродження вітчизняної аграрної науки, освіти, техніки», результати яких відображені у численних серійних виданнях: «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії», «Іноземна сільськогосподарська книга у фондах ННСГБ НААН України та науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів аграрного профілю України» та ін. Найактивнішими співвиконавцями проектів є наукові бібліотеки: Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, Інституту рибного господарства НААН, Інституту тваринництва НААН, ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова», Національного інституту виноградарства і виноробства «Магарач» НААН, Білоцерківського, Сумського і Львівського національних аграрних університетів, Одеського, Херсонського державних аграрних університетів, Таврійського державного агротехнологічного університету; бібліотеки відокремлених структурних підрозділів – Мелітопольського та Новокаховського коледжів Таврійського державного агротехнологічного університету, Південної філії Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», Рівненського державного аграрного коледжу, Компаніївського технікуму ветеринарної медицини, Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму, Сарненської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН та ін. Спільними зусиллями підготовлено й видано понад 300 видань різного тематичного спрямування. Партнерські дії С. б. спрямовані також на створення корпоративного електронного ресурсу «АГРОКАРС» з аналітичного розписування періодики. Активними наповнювачами ресурсу є наукові бібліотеки аграрних університетів у Сумах, Херсоні, Житомирі та ін. Щорічно відділом науково-методичної роботи та реферування ННСГБ НААН здійснюється науково-аналітичний огляд звітів діяльності наукових бібліотек мережі С. б. Шляхом порівняльної характеристики підсумків їхньої діяльності із застосуванням основних відносних показників об’єктивно оцінюються результати праці, виявляються й відзначаються кращі практики. Ця інформація є прозорою, доступною, подається у «Бюлетені ННСГБ НААН» http://dnsgb.com.ua/buleten-nsal.html
Джерела
Положение о научно-методическом отделе/ ЦНСХБ, МСХ УССР г. Харьков. – Харьков, 1965. – 4 с.; Отчет о работе ЦНСХБ за 1965 год. / ЦНСХБ, МСХ УССР г. Харьков. – Харьков, 1966. – 28 с.; Дерлеменко В. До проблеми створення Національної доктрини розвитку інформаційно-бібліотечної справи та Концепції розвитку сільськогосподарських бібліотек в Україні / В. Дерлеменко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – 2004. – Вип. 12. – С. 20–34; Положення про об’єднання сільськогосподарських бібліотек Автономної Республіки Крим та областей України [затверджене вченою радою ЦНСГБ УААН 2002 р.] // Бюлетень Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН – Київ, 2004. – Спец. випуск. – С. 32–37; Вергунов В. А. Науково-методична діяльність Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН: історія, здобутки, перспективи / В. А. Вергунов // Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН: історія і сьогодення. – Київ : Аграр. наука, 2007. – С. 85; 89–91; Вергунов В.А. Концепція розвитку сільськогосподарських бібліотек України / В. А. Вергунов, В. В.Дерлеменко. – Київ, 2008. –19 с.; Вергунов В. А. Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН: історія та сучасність. До 100-річчя від дня створення / В. А. Вергунов; Нац. акад. аграр. наук України; Нац. наук. с.-г. б-ка. – Київ, 2017. – 464 с. – (Історико-бібліогр. сер. «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії»; Кн. 100); |
||